Рок-Вар'яте «Кораллі» — хлопці вельми креативні. От і свій довгоочікуваний дебютник подали в оригінальній формі двох в одному — диск пісень і книжечку-розмальовку за їх мотивами. Пісні варті образотворчого втілення, адже обрані кращі з написаних.

Святкування взяло старт ще 15-го вересня кампанією публічних розмальовок у десятьох культурно виразних місцях Франківська. Дві з таких мали нагоду побачити й журналісти, а ще познайомитися із трембітним майстром, чий інструмент є візитівкою гурту «Кораллі».

Основна вимога — обмежити кількість пільговиків. Через них, кажуть водії, вони зазнають величезних збитків. Лише за останній рік з маршрутів зійшло 7 перевізників. Аби робота приносила прибуток, водії готові возити протягом дня не більше 5 пільговиків.

Іван, водій маршрутки: «Багатодітні — і мами їдуть, і тати, і діти. Поробили їм паспорти червоні. Шо це таке є. 10 та година, автобуси битком йдуть, а грошей немає. А ввечір газда питає — а гроші де»?

Поки перевізники страйкують — у центрі, і на околицях міста — скупчення пасажирів. Більшість івано-франківців про страйк навіть не здогадуються. Люди обурені. Єдиний транспорт, що залишився — таксі, державні автобуси і тролейбуси. Останні — переповнені вщент.

Йти на поступки перевізникам у мерії не збираються. Чиновники кажуть Івано-Франківськ одне з перших міст, яке підняло оплату за проїзд до 2-х гривень. Тоді пішли на це за умови безкоштовного перевезення пенсіонерів. Крім того, тут піддають сумніву суцільну збитковість маршрутних перевезень.

Микола Саєвич, заступник міського голови Івано-Франківська: «Якщо воно збиткове — чому 5 чоловік йде на одне місце на конкурс? Нехай здають свідоцтва хто не хоче, розривають угоди, віддають дозволи на перевезення і ми будемо шукати людей, хто буде возити».

Чиновники кажуть — страйк незаконний і правову оцінку діям бунтівників буде давати прокуратура. Якщо ж протести продовжаться завтра, влада погрожує розірвати угоди з перевізниками і знайти нових.

Він був доброю і світлою людиною. Його природній гумор вселяв оптимізм, а сам Павло Казимирович завжди вірив, що хорошого в житті набагато більше, ніж ми, заклопотані буденними турботами, помічаємо.

Поруч з ним було приємно і затишно. Він умів створити атмосферу, у якій панували дружні, ненапружені стосунки, і навіть складні обставини не видавалися непереборними.

Павло Казимирович любив співати, знав сотні пісень. Його голос, дарований батьками-подолянами звучав м'яко і натхненно.

Він умів прийти на допомогу. Умів порадити і зарадити. До останніх днів Павло Казимирович Добрянський працював. Не втомлювалося його перо. А в саду, за яким любовно доглядав, дозрівали яблука й виноград. Був людиною творчою і щирою. Такими ж щирими були і його твори, які щедро залишив нам у спадок Павло Казимирович.

Сумуємо. Схиляємо голови. Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким.

Вічна Вам пам'ять, Павле Казимировичу.

Серед інших підприємств державного концерну «Укрспирт» колектив Івано-Франківського обласного спирто-горілчаного об'єднання здобув репутацію бунтівника. Спочатку працівники заводу різко виступили проти свого директора Любові Сухомлин. Та коли з Києва прибували нові претенденти на цю посаду — їх також зустрічали не вельми привітно. Майже чотири місяці завод фактично мав двох керівників: Любов Сухомлин офіційно перебувала на лікарняному, а господарські справи вирішувала Ніна Гаркава, яка окрім цього займала посаду заступника голови Концерну «Укрспирт».

Вже екс-директор Любов Сухомлин подякувала своїм колишнім підлеглим за співпрацю та пообіцяла й надалі підтримувати контакт із підприємством, уже як дистриб'ютор.

Мирне закінчення тривалого конфлікту найбільше втішило працівників заводу. Ще в квітні колектив підприємства категорично не сприймав Ніну Гаркаву на посаді директора. Проте за кілька місяців ті ж самі робітники схвально оцінюють результати її діяльності. По-перше, заробітну плату вони тепер отримують своєчасно, а окрім того завод поступово розраховується із зовнішніми боргами. Хоча колектив підприємства побоюється, що така стабільність тимчасова. Позаяк нового директора призначено лише на місяць. Працівники заводу зібрали сотні підписів під зверненням до Концерну «Укрспирт» з проханням остаточно затвердити Ніну Гаркаву на цій посаду. Аналогічне прохання до Києва скерувала й Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Відповіді поки немає. Та попри деяку невизначеність щодо власного майбутнього, очільниця підприємства запевнила робітників, що завод і надалі працюватиме з прибутком, а чисельність його штату не зменшиться.

Центр реабілітації розташований на території Галицького національного природного парку. Сюди потрапляють птахи та звірі, поранені мисливцями, ті, яких витягли із пастки чи з-під коліс автомобіля. Їх приносять і привозять небайдужі звідусіль.

Нині у просторих вольєрах — десятки поранених тварин. Чимало з них після реабілітації повернуться на волю. А деякі, як ось це лисеня — залишаться тут назавжди. Микиту, так лагідно називають руденького лиса, працівники парку вирвали з мисливських рук. Маленький хижак повністю здоровий, однак на волі може загинути, кажуть фахівці: «Все своє життя він повинен прожити у вольєрі. Якщо його випустити в дику природу, він буде робити збитки, ловити курей. Він людей не боїться і люди його швидше всього вб'ють».

Приречений на неволю і одноногий лелека. До центру його привезли три тижні тому.

Андрій Гембарський, інженер-орнітолог Галицького НПП: «Нога просто висіла на сухожиллях і мусили зробити йому ампутацію ноги. Кололи антибіотики і рана загоїлася».

І все ж таких сумних історій у працівників парку небагато. Більше 150-ти птахів і тварин їм таки вдалося вилікувати і випустити на волю. Нині на реабілітацію чекають кілька хижих звірів. Однак на всіх не вистачає місця.

Володимир Бучко, начальник наукового відділу Галицького НПП: «Ми дуже часто відказуєм людям і не можемо приймати багато тварин. Тому що немає вольєра. Нам пропонували і ведмедів, і вовків, і оленів».

Центр реабілітації став улюбленим місцем і для багатьох туристів. Сюди вони приходять не лише помилуватися тваринами, а й підгодувати їх. Упродовж року на території парку планують збудувати прихисток для хижаків, копитних тварин та водоплавних.